| Наша кнопка |
|
|
Головна » 2011 » Липень » 28
 У с.Верхня Білка на території ландшафтного парку росте тюльпанове дерево. Висота дерева сягає близько 20метрів,а діаметр 2 метри.Охопити його повністю можуть лише кілька дорослих чоловіків.квіти його за своїм виглядом нагадують квітку тюльпана,9-10см в діаметрі,зеленувато жовті з помаранчевими цятками.Квітка моє дев’ять листочків, три зовнішніх нагадують чашечку,а шість внутрішніх схожі на пелюстки.Квіти ці мають ніжний свіжий аромат.
Це дерево є великою пам’яткою і даром для с.Верхня Білка,адже рослина рідко зустрічається не тільки в нашій місцевості,а й взагалі на території Європи.Батьківщиною тюльпанового дерева вважають східну частину Північної Америки.
 Цікавим залишається питання:яким чином ця дивовижна рослина потрапила в с. Верхня Білка?Місцеві історики припускають ,що цьому дереву вже близько ста років .Ймовірно це унікальне дерево потрапило до села як подарунок для родини Влодків,яка мешкала в палаці.
Наукова назва цієї рослини «Ліріодендрон Тюліпіфейра». ЇЇ автором вважається Карл Лінней.Тюльпанове дерево потребує особливого ставлення до себе при вирощуванні.Тому можемо переконатись,що доглядали за ним умілі і люблячі руки господарів.Вчені кажуть,що дерево може рости близько 500 років і висотою сягати 50метрів.
Тож зараз залежить тільки від нас –чи зможемо зберегти це творіння для наших нащадків.Сподіваємось,що унікальний Божий витвір милуватими око ще впродовж кількох століть.
Юлія Скиб’як
|
Взаємозв’язок держави з економікою є невід’ємною складовою вдалої економічної політики кожної держави.З 8-9липня у м.Львові відбулаваль міжнародно конференція з питань державної політики що до економіки і соціальної ролі держави в світі.конференцію відвідали представники Білорусії,Голландії та України.
Обмінюючись досвідом з іноземними партнерами мені вдалось поспілкуватися з представниками іноземних країни.
Джек Безн(Голландія)
- Скажіть ,будь ласка ,чи існують якісь правела гри у ринковому середовища?І чи вагомий вплив на ринкову економіку?
У ринковому середовищі критерієм ефективності служить прибутковість будь-якогобізнесу. Однак у міру розвитку голандської економіки та суспільства всев иразніше стали проявлятися сфери, де прибуток не може виступати єдиним або ідеальним критерієм ефективності. У ряді випадків взагалі не можливо говорити про ефективність, яка вимірюється прибутком, скажімо, в таких важливих для сучасного суспільства сферах, як освіта, фундаментальна наука, захист навколишнього середовища і т. д. Тут «невидима рука» ринку виявляється безсилою в тому, щоб визначити значимість подібних сфер для суспільства. У XXI столітті роль «неринкових» сфер буде рости, але панівними як і раніше залишаться «правила гри», які властиві ринкової економіці в цілому. За таких обставин роль держави ускладнюється.
З одного боку, держава - своєрідний гарант ринкової системи, здругий, - він не може не підтримувати ті сфери життєдіяльності суспільства,де ринкова мотивація не така активна. Звідси випливає, що держава за характером своєї економічної діяльності стає одночасно і складовим елементом ринкового устрою, і стабілізуючим фактором суспільства в цілому.
-Ян Бранд(Голландія)
В основі вашої презентації лежала тема медицини. Хто на вашу думку,повинен впливати на уряд у плані стратегії розвитку медичної галузі, вимагати і робити відповідні кроки?адже закордоном політику в галузі медицини виробляють професійні медичні асоціації чи не так.?
...
Читати далі »
|
«Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже» (Мк.10,14), – ці слова, лунають поміж нас уже багато віків велика радість для тих хто зрозумів їх а ще більша для тих хто почув їх.
В особливий спосіб їх почув колись св.Іван Боско, він все своє життя присвятив тому, щоб привести дітей до Бога. Він гуртував і захоплював дітей тим, що є для них зрозумілим і бажаним, тобто різноманітними іграми та забавами. І в той самий час св.Іван Боско розповідав і вчив їх важливих істин про Бога. Діло св.Івана Боско не померло, коли він відійшов до вічності, але скоріше навпаки, ті зерна, що їх посадила ця свята людина, почали приносити плоди не тільки в Італії (там жив цей святий), а й по всьому світу.
З 1991 році оо.салезіяни завітали до України де засіяли широку ниву яка згодом принесла чималий врожай українській спільноті та народові. Ідея та діло святого Івана Боско почали реалізовуватися і на наших землях. Девятнадцять років важкої, виснажливої та жертовної праці уже приносять свої добрі плоди і в Україні, дуже багато людей зі Львова і за його межами, чули про так-звані "Веселі канікули” – захід, який проводиться під проводом оо.салезіян .
Десятий рік поспіль це дійство відбувається у мальовничому с.Лапаївка Пустомитівського району. Оранюк Роксана Дмитрівна та святі отці Лапаївської парафії активно згуртували у стінах ЛапаївськоїЗОШ№1, де на протязі двох тижнів усіх бажаючих від малого до великого навчали спілкуванню з Богом.
Цьогорічниим ювілейним гаслом табору "Веселих канікул” було: «в контакті»,але не подумай це абсолютно немає нічого спільного з всесвітньою соціальною мережею,йде мова про те аби молоді люди були в контакті з природою,родиною,Богом,адже духовною метою було відкрити громаді розуміння контакту у ширшому контексті, тобто, що потрібно перебувати у спілкування не тільки один з одним ,не тільки з природою,а й з Богом ,адже Господь є батьком і основою цього світу саме це організатори «Веселих канікул»в с.Лапаївка ходіли донести у серця молодих людей.
Що до розкладу під час «Веселих
...
Читати далі »
Категорія:
Спорт
|
Переглядів:
1209
|
Додав:
zhyvchek
|
Дата:
28.07.2011
|
|
 Українці споконвіку відрізнялись своїм побутом, звичаями і традиціями. Серед них завжди панували духовні, культурні і моральні цінності, яких вони завжди дотримувались і шанували. Ще за часів Київської Русі українці надбали велику культурну спадщину, яка збереглась і до сьогодні у вигляді соборів, церков, книг та інших культурних цінностей. В нашому суспільстві також здавна закладені моральні цінності, які були написані ще за часів Володимира Мономаха.
Серед українців завжди мала велику повагу і шану матір, яка була берегинею роду. Ми й сьогодні шануєм і поважаєм наших матерів, вітаючи їх на День матері, уступаючи їм місце у транспорті, чи просто цілюючи їхні поморщені руки. Ще, я вважаю, цінністю нашого суспільства є тісні родинні зв”язки, якими може гордися тільки український народ. Родина мала велике значення завжди. Ще за часів князювання трон переходив у спадок від князя до сина. Пізніше, коли дівчина виходила заміж, то їй мати передавала скриню з дорогоцінними речами, яка також багато років переходила від матері до доньки.
Український народ завжди мав культурні, духовні і моральні цінності. Їх зажди шанували і дотримувались, але нажаль не всі. Наше суспільство може завдячувати такою багатою спадщиною своїм предкам, які заклали в наших генах віру в себе, любов до батьків, любов до Бога, жагу до життя, любов до пісні і до Батьківщини.
Як гірко зараз спостерігати за молодим підростаючим поколінням, яке не цінує і зневажає цінності свого суспільства. Це не стосується всіх, але більша половина суспільства, просто не усвідомлює, який великий внесок зробили наші діди і прадіди, щоб ми зараз жили і вільній самостійній державі, і що наше суспільство є найбагатшим в духовному, культурному і моральному плані. І ні одна країна не може зрів
...
Читати далі »
|
 Про сміття, що захопило наші міста і села, пишуть не мало. З боку населення лунають гнівні звинувачення на адресу влади, з боку влади-бідкання, що переробка сміття справа дорога, й «у бюджеті немає коштів», ні чим не краща і ситуація у м. Пустомити.
Ось Вам приклад - картина в міському парку: ти сидиш, п’єш воду, їси морозиво, невже так важко встати, пройти два метри, і викинути сміття в смітник. Але нажаль в наших людей в підсвідомості закладено – я в себе дома, в себе в місті, де хочу там смічу. Ця картина і показує наш пустомитівський (можливо і український) менталітет. Впевнений, більшість наших людей не звертає увагу на смітники. А потім ходять і дивуються, чому таке брудне наше місто? Чому ніхто не прибирає?
Чи можливо якимсь чином розірвати це замкнуте коло, тим самим врятувати частинки історії нашого міста.? Можливо проблема не у фінансуванні, а в нас самих..? Адже, як каже народна мудрість «Не там чисто де прибирають, а там, де не смітять» Пройдіться весняним вечором по вулицях Пустомит і ви зрозумієте у чому полягає проблема! Прогулявшись місцевим стадіоном, майданчиком для дітей чи парком ви зустрінете чимало гучних компаній, які відпочивають на лавках. Переважно після цих «посиденьок» залишається стирта сміття, яку на превеликий жаль самі ж відвідувачі не прибирають за собою, а залишають і сприймають це як належне.
Подекуди ми самі руйнуємо культурні осередки, яких і так залишилось не багато, в нашому місті. Чи не час задати самим собі таке просте на перший погляд запитання, таке як : А що я зробив для того щоб стало чистіше у моєму мальовничому місті.?! Один із мешканців Пустомит сміливо заявив мені свою відповідь на моє запитання: «Ну правельно , а що я можу зробити?? Громацьких організацій, які б займалься цими питаннями мало в Україні, тим більше в Пустомитах, а як відомо один в полі не воїн. Повинні створюватися спеціальні органи місцевого самоврядування, які вирішуватимуть проблемні питання міста, а у мене немає відповідних ресурсів і повноважень.!
...
Читати далі »
| |
|
|
|
