Якщо взяти карту Великобританії і відзначити на ній червоними точками всіх виробників спорткарів, то вона стане схожа на хвору вітрянкою пляму Роршаха. Швидкі машини тут будує кожен другий, у кого є гайковий ключ. На жаль, деякі з таких «компаній» так само швидко вмирають - губить їх насамперед фунтостерлінгове голодування.

Не так давно в Британії з'явився ще один амбітний «дядько Вася». І у нього, треба сказати, поки є всі шанси на виживання. Адже існувати і розвиватися допомагає могутній фінансовий бекграунд - на виробника суперкарів Keating працює ціла аерокосмічна і одночасно оборонна компанія Electromech Technologies, володіє якою Ентоні Китінг (Anthony Keating), що схиблений на автомобілях давно.

Гоночну версію TKR можна відрізнити від цивільної, наприклад, по кватирці в намертво вправленому в дверний отвір склі.

Останні (і, думається, не останні) вісім років свого життя Китінг присвятив машинам - він розробляв власний суперкар. Проміжний результат роботи смішно пародіював назву знаменитої тюнінгової контори з Боттропа (Bottrop): автомобіль під назвою Barabus компанія показала на Лондонському автосалоні в 2006 році.

Саме Барабус став основою для двох нових версій: SKR (для доріг загального користування) і TKR (ці машини орієнтовані на трек). Розмірами парку порівнюється, наприклад, з Lamborghini Gallardo (довжина - 4313 мм, ширина - 1867, висота - 1149 мм). Споряджена маса коливається в діапазоні від 995 до 1190 кг Цифра залежить від використання карбону в конструкції боліда. З нього можуть бути виконані не тільки навісні панелі, але і монокок (у базі він із сталі, а навісні панелі - з склопластика).

Китінг вже продумав деталі майбутнього 1500-сильного монстра. Зокрема, він планує оснащувати такі машини чотириступінчастої КПП.

Мотори для своїх машин англійські суперкаромайстри люблять запозичувати у американців. Китінг вирішив не оригінальничати - його средньомоторні авто приміряють двигуни V8 від General Motors в двох модифікаціях. Найпростіший шестилітровий атмосферник має 404 к.с., а семилітровий - вже 505. Ці ж двигуни з приставкою supercharged віддадуть власникові, відповідно, 525 і 650 к.с. Їх оснастять п'ятиступінчастою механікою від Porsche, яка блокується з ведучою задньою віссю. Китінг говорить, що навіть найпростіший шестилітровий SKR виїжджає з 4 секунд в розгоні до 96 км/год і набирає максималку в 288 км/год.

Але це ще нормаль ... Читати далі »

Мабуть, пристрасть до рейтингів людство не покине ніколи. Черговими «жертвами» Топ стали наймасовіші творіння світового автопрому - автомобілі, символізуючі собою діаметрально протилежні концептуальні погляди своїх творців, справжні символи автоісторії.

Втім, в сучасній історії автобудування є лише три по-справжньому великих і вдалих гравці. Американці першими здогадалися запропонувати конвеєрне виробництво, проте чомусь вважали за краще випускати великі і неекономічні автомобілі. Інша справа - японці, які не запропонували жодної революційної технології у всьому автобудуванні, але при цьому умудрилися випускати практичні - вельми економні і ергономічні машини. Німцям вдалося зайняти золоту середину і запропонувати по-справжньому культові автомобілі, які полюбила вся світова автоспільнота.
Як ви здогадалися, саме ці держави зайняли провідні місця в новому рейтингу - десятці моделей котрі найчастіше продавалися за всю автомобільну історію.

Отже номер один у цьомурейтингу визнана Toyota Corolla - на її рахунку понад 37 мільйонів автомобілів. Перший екземпляр пішов «в народ» ще в 1966 році, причому за ці сорок років модель пережила дев'ять різних модифікацій. Очевидно, що культовий успіх «королли» опинився пов'язаний з вдалим синтезом компактності, стилю і потужності визнаних у той час брендів. Непогано продається Toyota Corolla навіть зараз.

На другому місці - Ford F-series з 26,7 мільйонами продажів. Успіх тим значніше, якщо врахувати, що модель продавалася тільки в Північній Америці, відомій світу своєю любов'ю до могутніх і ненажерливих пікапів.

Третє місце - за легендарним автомобілем Volkswagen Golf. У нього 25,5 мільйона екземплярів. Випускати ці акуратні машини німці почали ще в 1974 році, але і зараз вони користуються великою популярністю серед європейців. Чого, правда, не скажеш про Америку.

Ще одне пташеня німецького концерну - Volkswagen Beetle - став четвертим в списку із значним показником в 21,5 мільйона автомобілів. «Жук» примітний ще і тим, що він став першою моделлю, яка подолала рубіж в 20 мільйонів. Крім того, впродовж 60 років виробник майже не змінював дизайн автомобіля.

В середині списку опинився бестселер з Японії: у Honda Civic в активі 18 мільйонів проданих автомобілів. Машина випускається з 1972 року, пережила вісім модифікацій. У 2000 році ... Читати далі »

Український Кулібін здивував світ своїм лімузином

Хто-небудь знає відповідь на питання: чому чи не найбожевільніші творіння на колесах створюють жителі України? Не так давно на весь світ прогримів Василь Лазаренко зі своїм дерев'яним суперкаром. Тепер з'ясовується, що житель міста Чернівці не самотній. У рідному краю виявився його ідейний соратник.

Місто Рівне відтепер примітне не тільки анархічно настроєною панк-группой Zalupa, але і місцевим Кулібіном. Звуть його Іван Беліцький, і скоро його ім'я знатиме практично кожен. Ну кому ще під силу власноручно виготовити справжній лімузин?

У 2002 році Іван побудував свою першу машину марки Бiл. Вона вимахнула в довжину майже на шість метрів. Мотор Беліцький запозичив у Mercedes, систему повного приводу - у Audi, а решту деталей виготовляв сам. Не відразу, але все таки поставив на облік своє творіння, після чого прийнявся за Бiл-2005, який ви і бачите на цих фотографіях. Конструктивно машина дуже схожа на попередницю, хіба що довжина її вже 7,5 метра, а вага виросла до 3,5 тонни. Під капотом трудиться 4,2-літровий двигун Audi потужністю 280 кінських сил.

Та все ж краще всього ця машина виглядає ззаду. Автор явно витратився на задні ліхтарі і глушники. Звернете увагу на кришку багажника. Стрілоподібна наліпка на ній - не що інше, як гігантська емблема. Ах, так! Тут ще і фаркоп є! Який же без нього лімузин?

Швидше за все, про чудову конструкцію ніхто б і не дізнався. Але Іван приїхав на власному творінні до Києва. Відправився він туди по двох причинах. По-перше, показати машину на виставці, а по-друге, домовитися з потрібними людьми про початок виробництва. Амбітно, інакше не скажеш.

Чим увінчалися переговори, поки загадка. Але лімузин ясно заслуговує на увагу. Автомобільна промисловість такого ще не бачила. Судячи по виду машини, академій автор не закінчував, але постарався реалізувати все наявні знання про автодизайн. Тому не дивуйтеся, угледівши у довжелезного стретча кенгурятник, шість вихлопних патрубків, рейлінги на даху і джипівські пороги.

Передня панель від стародавньої Audi наводить на думку, що Іван Беліцький зовсім не олігарх. Власне, так воно і є. Захопившись автомобілебудуванням, умілець дійшов до того, що зайвих грошей у нього вже давно немає.

Внутрішнє убрання вражає нітрохи не менше. Творець поза сумнівом ... Читати далі »