У свої 84 письменник працював над двома новими романами...

У ніч із понеділка на вівторок на 85-му році життя не стало видатного українського письменника Павла Загребельного. Поховають метра української літератури у четвер, 5 лютого, на Байковому кладовищі у Києві. Перед панахидою, о 12.00, у приміщенні Кабміну розпочнеться прощальна церемонія. Про це кореспондентові “ВЗ” повідомили у Національній спілці письменників України.

... Cкорботною новиною, яка сколихнула всю Україну, учора розпочалася чергова сесія Верховної Ради. “У мене є сумне повідомлення. Помер Павло Загребельний. Прошу пом’янути його хвилиною мовчання”, - звернувся спікер парламенту Володимир Литвин до народних депутатів...

Павло Загребельний півстоліття писав прозу. Будучи одним із найбільш плідних українських прозаїків (з-під його пера вийшло три десятки романів), він за життя став класиком. Його романи вивчають у школах. А молоді автори мають на чию письменницьку майстерність рівнятися. Твори Загребельного перекладені понад двадцятьма мовами світу й надруковані загальним накладом понад двадцять мільйонів примірників.

На заходах з нагоди свого 80-річчя Павло Архипович, який в останні роки уникав публічності, жартував: «Почуваюся так, як самурай на вершині священної гори Фудзіяма. Звісно, я ніколи не був на Фудзіямі і не маю уявлення, що почуває самурай, але я можу здогадуватися, тому що здогад — це основа літератури». На тій же ж ноті оцінював свій поважний вік: «Найбільша перевага у тому, що я у свої вісімдесят уже не є таким дурнем, яким був у шістнадцять».


Коментарі для «ВЗ»

Роман ІВАНИЧУК, письменник

Для мене це велика особиста втрата... Я трохи молодший, але ми з Павлом Загребельним – одне покоління. Й були чесними у своєму житті. Принаймні я так відчував: ані я, ані він - не фальшиві.

Павло Загребельний – потужний письменник, який у своїх романах підняв глибини національних проблем. І як людина він був особливим, з особливим характером. Оригінальний, чіткий, справедливий. Загребельний був бурчуном. Але ми всі його любили, бо знали, що він завжди й усім, у тому числі собі про себе, говорить правду. У мене з ним були різні стосунки: і суперечки, і тісні творчі зв’язки. Ми обмінювалися книгами – надсилали один одному новинки. А головне, що чув від Павла Загребельного, метра, до себе прихильність і повагу. Він умів показувати це. Підтримував людей, які хотіли і вміли щось зробити.

Загребельний був у поважному віці, хворів... Недавно я отримав від нього листа. У ньому він жалівся на те, що погано бачить, майже зовсім не бачить, і через це не може читати. А читав він дуже багато! Усе читав! До речі, це чи не перша скарга, яку я як приятель почув від Загребельного... Останнім часом ми не бачилися. Він запрошував мене до себе в Кончу-Озерну, та я так і не поїхав. А зустрічалися в останні роки здебільшого у Спілці. Завжди розмовляли про літературу.

Олександр КРАСОВИЦЬКИЙ, генеральний директор видавництва “Фоліо”

Павло Загребельний – письменник номер один в українській літературі ХХ ст. Востаннє ми з Павлом Архиповичем бачилися у серпні минулого року, на його день народження... Останні три роки він тяжко хворів, але до останнього Загребельний багато читав – усе, що зараз видається: українську, російську, класичну літературу. Вів активне розумове життя. Завжди був у курсі останніх подій – і літературних, і суспільно-політичних. Про сучасну українську літературу говорив, що вона все більше наближається до світової, але підмічав брак авторів.

“Фоліо” видало 18 книг Павла Загребельного. Остання вийшла наприкінці минулого року. Це – роман “Зло”, який не видавали понад 20 років. Спеціально для нашого видавництва письменник написав нову передмову до цього твору і відновив купюри, які зробила радянська цензура. Знаю, що у творчому доробку Загребельного за останні роки було два незакінчені романи. Та на якому вони етапі, не знаю. (Писав Павло Архипович від руки, відмовляючись від роботи за комп’ютером. – Г. Г.).


Довідка «ВЗ»

Павло Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у с. Солошине, що на Полтавщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. Випускник філологічного факультету Дніпропетровського університету. Літературну діяльність розпочав у 1950-х рр. Творчий пік письменника припав на 1960-70-ті роки. У цей період він написав і один із найкращих українських історичних романів - культову «Роксолану». Серед інших перлин творчої спадщини прозаїка: «Диво», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Я, Богдан», «Розгін», «Південний комфорт», «В-ван», «Гола душа», «Безсмертний Лукас», «Ангельська плоть», «Тисячолітній Миколай», «Юлія»... За сценаріями Загребельного на Київській кіностудії ім. О. Довженка зняли художні фільми «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено — мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий». Удостоєний Державної премії СРСР, Національної премії України ім. Т. Шевченка і найвищої державної нагороди – “Герой України” (2004 р.).