Крім того, в тому ж баскетболі переважна перевага однієї з команд приводить до її перемоги, бо постійно промахуватися неможливо. Тотальна перевага у футболі не обов'язково принесе позитивний результат.

Обидва тренери складами не здивували. Проте, як і передбачалося, Олексій Фергюсон поміняв місцями своїх гравців. У центрі поля діяв дует Каррік - Ськоулз, Харгрівз зайняв позицію на правому фланзі півзахисту, а кращий гравець МЮ і не тільки Роналду був відправлений на лівий фланг.

У принципі, рішення шотландця легко зрозуміти. Майкл Ессьен найслабкіша ланка в обороні супротивника, що не має постійного досвіду гри на цій позиції. І який же прекрасний результат дав такий хід. З перших хвилин Роналду став постійно обігравати ганця легко. Правда, постійні навіси не приносили нічого. Тевесу, Руні і Харгрівзу не вистачало зростання і банальних навиків гри головою, щоб замикати передачі.

А ось перша ж передача з правого флангу принесла плоди. Ськоулз і Браун розпасовували м'яч і останній виконали прекрасну подачу. Роналду виграв позицію у Ессьена, що той з досади аж руки розвів, і красиво пробив головою в нижній кут.

Манкуніанци не давали обороні суперника ні хвилини спокою. Ськоулз і Каррік вміло керували діями команди в центрі поля, тріщали Сині і на флангах.

Мінімум дві суператаки провели Червоні дияволи, який зобов'язані завершитися голом. Руні відібрав м'яч біля своєї штрафної площі, трохи протягнув його і віддав неймовірну діагональ на Роналду, який знов втік від Ессьена і простріляв на голову Тевеса. Аргентинець пробивав головою, але Чех відобразив удар. Момент не був вичерпаний, оскільки захисник вибив м'яч прямо на Карріка. Удар у Майкла вийшов прямо по центру. Невже, подіяла їдкого кольору форма Чеха?

Другий момент також не реалізував Тевес. Руні простріляв з правого флангу низом, Макелеле до м'яча не дотягся, але аргентинець, таке враження, не чекав такої помилки з боку досвідченого вовка, і до ладу по м'ячу не потрапив. Так якщо не готуватися до удару навіщо бігти?! Перед матчем серед багатьох охочих висловитися був і Дієго Марадона. "Природно, виграє МЮ - адже там Карлітос грає!" Ну-ну.

Особливо, ці слова згадалися в кінці першого тайму і стовпом стояли в другому. Челси забив в своєму звичному стилі. Ессьен підключився до атаки і могутньо пробив. Завдяки двом рикошетам м'яч опинився біля Лемпарда. Між ним і воротами залишався що тільки посковзнувся Ван дер Сар.

Часто утрирують, коли говорять: "Матч складався з двох різних таймів". До даного конкретного прикладу це звучить чистісінькою правдою. У другому таймі ми побачили зовсім інший МЮ, і, найголовніше, - зовсім інший Челси.

До перерви частенько доводилося згадувати плебейське походження Аврама Гранта, настільки убого виглядав Челси в кожній з ліній і, в цілому, командно. Після перерви команду було не взнати. Навряд коли або, достовірно відомо буде, що сказав ізраїльтянин своїм підопічним, але з роздягальні вийшла інша команда. Швидша і агресивніша, правильно організована. Таке враження, що в першому таймі футболісти Челси просто не співволоділи з нервами і емоційно перегоріли. А після перерви заграли в свій футбол. А може навіть краще - ніж в звичний для себе.

Тепер уже тиск на ворота МЮ був просто неймовірним. Заграв Малуда, нарешті, став вигравати верхову боротьбу Дрогба, за рахунок масовості вдалося захопити контроль над м'ячем в центрі поля. Кілька разів Каррік, Відіч і Фердинанд вибивали м'ячі з своєю штрафною в самий останній момент.

Повністю нейтралізували Сині і атакуючий трикутник суперника. Навіть Кріштіану Роналду по декілька хвилин знаходився далеко від місця подій і м'яча.

Апогеєм атакуючої потужності Челси став момент на 78-й хвилині. Дрогба прийняв м'яч на 20-ти метрах від воріт, і з дуже незручного положення падаючи пробив в дальній кут. Довжини Ван дер Сара не вистачило, щоб дотягнутися до м'яча. Проте той стукнувся в штангу!

Від додаткового часу чекали напруги і емоцій, але ніяк не продовження яскравої барвистої гри. Але у обох команд після довжелезного і важкого сезону знайшлися сили продовжити свято хорошого футболу.

Баллак віддав не зовсім зручно на Лемпарда, який як трохи раніше Дрогба вивернувся і пробив в дальню хрестовину! Здавалося, МЮ вистояти не зможе. Тим більше, оплот оборони Ріо Фердинанд з середини другого тайму не може бігати нормально. Відіч у в останню мить встигає вибити м'яч у Ессьена.

Тут своя присутність на полі показує і МЮ. Евра могутньо увірвався в штрафну, холоднокровно простріляв на Гиггз, але удар легендарного рекордсмена Тері головою переводить на кутовій.

Який ні дивно, але саме після цього епізоду команди зменшили темп своїх атак і зменшили кількість футболістів там. Ціна кожної помилки зростала з кожною секундою. Ближче до кінця, коли ноги вже зводило, а серце веліло йти вперед, прийшла черга бійки. Поле покинув тільки Дрогба.

Серія пенальті була вигідна МЮ. Саме ця воротарська якість вважається бичем Петра Чеха, на початку сезону манкуніанці в серії пенальті переграли Челси в матчі за Суперкубок Англії.

Відверто нерви не витримали тільки у Роналду, який розгубився, побачивши абсолютну апатичність Чеха на свої обманні рух, і пробив відверто погано. Анелька настільки погано провів відведений йому відрізок часу, що небагато вірили в його здатність забити пенальті.

Джон Террі, що вирішував долю трофея, банально посковзнувся…

А ви говорите розумні речі: тактика, стратегія і тому подібне. Не можу не процитувати майже класика: "Це футбол". І ми його любимо за це! За такі матчі, гру, емоції, непередбачуваність!

Манчестер Юнайтед - Челси 1:1, в додатковий час 0:0, по пенальті 6:5
Голи: Роналду, 26 - Лемпард, 45

Манчестер Юнайтед: Ван дер Сар, Браун (Андерсон, 120+3), Фердинанд, Відіч, Евра, Харгрівз, Ськоулз (Гиггз, 87), Каррік, Кріштіану Роналду, Тевес, Руні (Нані, 102)

Челси: Чех, Ессьен, Карвальо, Тері, Ешлі Коул, Макелеле (Беллетті, 90+3), Лемпард, Баллак, Джо Коул (Анелька, 99), Малуда (Калу, 93), Дрогба

Попередження: Ськоулз, 22, Фердинанд, 44, Відіч, 111, Тевес, 116 - Макелеле, 22, Карвальо, 45+2, Баллак, 116, Ессьен, 118

Видалення: Дрогба, 116