Ну ось і став відомий володар другого по значущості європейського кубка! І ним став пітерський Зеніт, з чим ми сердечно поздоровляємо і клуб, і Газпром, і все місто на Неві!

Зеніт два тижні не грав в офіційних матчах. Домашній поєдинок з Баварією став останнім матчем на високому рівні до сьогоднішнього дня. Російський Футбольний Союз пішов назустріч чемпіонам Росії, відклавши матчі пітерцев в чемпіонаті до кращих часів. Зеніту був наданий шанс підготуватися до фіналу якнайкраще.

Рейнджерс же грав, грає і гратиме. Ніяких перенесень, ніяких підготовок, ніяких поблажок. Ось це строгість! Уолтер Сміт не скаржився, але на предматчевій прес-конференції відзначив, що його підопічні з радістю б небагато відпочили.

Напередодні поєдинку переважна більшість букмекерів схилялася на сторону пітерського клубу. Воно і зрозуміло - Рейнджерс сповідає оборонний футбол, в єврокубках першим номером грає украй рідко, якщо взагалі грає. Зрозуміло, шотландці зробили упор саме на власні захисні порядки, надавши Зеніту вести гру. Особлива надія Рейнджерс була безперечно на геніальність мотора команди Баррі Фергюсона, а також на завзятість і спортивне нахабство єдиного форварда Жана-Клода Даршевіля.

Що ж запропонував Уолтеру Сміту і його хлоп'ятам Зеніт? Адвокат виставив на фінальну битву прогнозований, у принципі, складу. Все по-старому - реактивні фланги і турецький наконечник в особі Фатіха Текке. Величезним мінусом стала дискваліфікація Погребняка. Його відчутно не вистачало. Турок Текке, покликаний замінити Слона, з своїми прямими обов'язками справлявся не дуже вдало, проте навіть він не гребував повертатися в оборону при рідкісних атаках номінальних гостей.

Дивно, але із стартовим свистком пануюча досі напруга кудись благополучно випарувалася. І Зеніт, і Рейнджерс з головою пішли в гру. Поки шотландці "розгойдувалися" і розбиралися що до чого, пітерці могли вже рахунок відкрити! Це Тімощук із Зиряновим застосували колективний відбір в центрі поля і останній, помітивши той, що відкривається по лівому краю Аршавіна, запустив м'яч саме туди. Нападаючий увійшов до штрафної і досить зрячо бив в ближній кут. М'яч в сітку потрапив, але тільки із зовнішньої сторони.

Ближче до середини тайму гра заспокоїлася. Зеніт, як і слід було чекати, заволодів ігровою і територіальною ініціативою. Шотландці ж про атаки на ворота Малафєєва замислювалися дуже рідко. Єдиний напівмомент виник за участю вже згадуваних Даршевіля і Фергюсона, але гостру передачу француза на партнера в останню мить перервав Кріжанац у відчайдушному підкаті. Адже Баррі був практично на лінії воротарській!

Кінець першої половини вийшов відверто нудним. Навіть уболівальники, що заповнили Ситі оф манчестер повністю, стихли. Небагато пожвавив гру Денісов, що втратив спочатку м'яч поблизу власних воріт, а через пару секунд після цього що завалив в безпосередній близькості від лінії "карного майданчика" Даршевіля.
У самій кінцівці першої половини трапився неоднозначний епізод в штрафній Рейнджерс. Після прострілу Аршавіна м'яч потрапив в руку Бродфута. Великий друг Арсена Венгера Петер Фрейдфельд промовчав, хоча момент чітко був видний навіть без проглядання повтору.

Другий тайм став логічним продовженням першого з різницею у тому, що незрівнянно активно біля воріт Зеніту заграли футболісти Рейнджерс. Спочатку Даршевіль довго думав, що ж потрібно робити з м'ячем, вже в штрафній, а потім просто забійний момент упустили британці. Невгомонний Даршевіль вирвався на ударну позицію і могутньо пробив в дальній кут. Малафєєв справився, але Кріжанац забарився з винесенням м'яча, ніж тут же скористалися шотландці - Фергюсон після нескількох рикошетів пробив в штангу!

Зеніт нащетинився і відповів не менш небезпечно - після фантастичної передачі когось із захисників у напрямі Аршавіна, той втік на ворота ськоттов, обіграв Александера, але в останню мить м'яч з лінії воріт головою виніс Саша Папац. Ухх!

Не дивлячись на те, що Андрій Аршавін частенько тягнув ковдру на себе, причому не завжди виглядало виправданим, саме він став одним з ковалів успіху! Прекрасна передача на хід Денісову після стрімкої атаки російського клубу - і Ігорю залишилося тільки пробити мимо безпорадного в даному епізоді Александера. Відзначаємо невпевнену гру центру оборони шотландців. Це була перша серйозна помилка Рейнджерс, за що Зеніт вмить не забув покарати невдалих ськоттов.

Через пару хвилин пітерцімали ще один супершанс забити, але Зирянов з вигідної позиції що є сили запустив м'яч в штангу. А передачу знов віддавав Аршавін!

У нашого Анатолія Тімощука і роботи, за великим рахунком і не було як такий. У атаці у Рейнджерів не клеїлося абсолютно нічого після пропущеного гола. Ні Ново, ні Маккалок, ні Бойд, що з'явилися на полі (все - нападаючі), ні утомлений Даршевіль не могли створити нічого такого. Фергюсон загубився. Про інших і говорити нічого.

На останніх хвилинах Рейнджерс все ж таки спробував зобразити щось на зразок фінального штурму, але за що боролися, на те, як мовиться, і напоролися! Блискуча атака Зеніту завершилася другим м'ячем у ворота Александера. Фатіх Текке зліва увірвався в штрафну, простріляв у воротарську, де Зирянов з метра не промахнувся!!!

Зразу ж після цього Фрейдфельд дав фінальний свисток, який сповістив про те, що другий російський клуб за останні чотири роки став володарем Кубка УЕФА!

Зеніт - Рейнджерс 2:0
Голи: Денісов, 72, Зирянов, 90+4

Зеніт: Малафєєв, Анюков, Кріжанац, Широков, Ширл, Тімощук, Зирянов, Файзулін (Ким Дон Жін, 90+3), Денісов, Аршавін, Фатіх Текке

Рейнджерс: Александер, Бродфут, Уейр, Куельяр, Папац (Ново, 77), Би. Фергюсон, Хемдані (Маккалок, 80), Девіс, Уїттакер (Бойд, 86), Томсон, Даршевіль

Попередження: Малафєєв