Минулої неділі Лисиничі відзначили два поважні ювілеї, а саме – 600 років селу і 100 років пам’ятнику Тарасу Шевченку. Слід зазначити, що це був перший пам’ятник Кобзареві на Західній Україні.
Перша згадка про це мальовниче приміське село датується 1411 роком. З Лисиничами пов’язано багато історичних подій. У 1648 році був тут і Богдан Хмельницький. На честь цієї події у 1979 році було встановлено меморіальну таблицю на будинку «Просвіти». Силами місцевих активістів та організації «Меморіал» у 1989 році на місцевому цвинтарі було встановлено пам’ятник жертвам сталінських репресій. Є в селі і свій духовий оркестр, якому столітній ювілей виповнився минулого року. Та найбільше селяни пишаються пам’ятником Тарасу Григоровичу. Організаторами його встановлення було товариство «Просвіти». Кошти на його спорудження збирали усім селом, долучались також і меценати. Тож 17 вересня 1911 року його урочисто посвятили священики Є.Шухевич, Гірняк, Фоли, В.Долинський, Бакович. На відкритті було майже усе село.
І ось цими вихідними уся громада села знову зібралась біля пам’ятника аби урочисто відзначити його столітній ювілей. Як і годиться урочистості розпочались з поминальної панахиди за Тарасом Шевченком яку відправляли місцеві парохи отці Михайло та Євген.
Пізніше з вітальним словом до односельчан звернувся сільський голова Тарас Кіндрат, який вручив голові районно ради Віктору Бабію та голові райдержадміністрації Ігору Чопку грамоти за активну допомогу в розвитку села.
- Дозвольте мені, в цей прекрасний день привітати усіх хто зібрався на цій площі. Так сталося що ці славні ювілеї ми відзначаємо в рік 20-ї річниці незалежності України. Багато зроблено за цей час, хоча можна було зробити і більше. Ми, районна рада прекрасно знаємо проблеми Лисини. І на мою думку найголовнішою є будівництво нової школи. Ми, разом з районною адміністрацією пообіцяли, що за п’ять років зобов’язуємось у районі відкрити п’ять нових шкіл. Від нас з вами залежить яке буде село, який буде район, область така буде Україна. Тому закликаю вас, дорога молоде не покидайте своїх домівок, не шукайте щастя на чужинні. А працюйте на благо своєї країни. Хочу побажати кожній лисиничівській сім’ї процвітання і глибокої віри в те, що недалекому майбутньому життя у вашому селі, районі та Україні зміниться на краще. Ми заслуговуємо того, - так звертався до присутніх голова районної ради Віктор Бабій.
- Всечесні отці, дорога лисиничівська громадо, від щирого серця вітаю вас з такими гарними ювілеями. Як вже пообіцяв Віктор Васильович ми наполегливо працюємо над питанням будівництва школи і думаю що нам вдасться її збудувати. Вже прийшла пора засучити рукави і спільно братися до роботи. Щераз вітаю всіх вас, хочу побажати міцного здоров’я, сімейного затишку і наснаги до роботи, - вітав сільську громаду голова райдержадміністрації Ігор Чопко.
Також з вітальним словом до присутніх звертався депутат обласної ради Ярослав Мудрий. Він закликав селян та гостей свята до згуртованості, до спільних дій на благо України.
Цікавою була розповідь і Марії Драган. Ця 104-річна бабця ділилася спогадами про те, як чотирьохрічною дівчинкою разом зі своєю мамою була присутні на відкриті цього пам’ятника. Розповіла і про те, як жило село за останніх сто років. На закінчення її виступу Віктор Бабій вручив Марії Драган пам’ятну медаль з нагоди 20-ї річниці незалежності України. Також з рук голови райради грамоти отримали і місцеві священики о.Євген та о.Михайло. А за сумлінну працю грамотами районної ради були нагородженні сільський голова Тарас Кіндрат та диригента місцевого хору.
Підчас урости части святкувань під звуки духового оркестру та хору звучали вірші Тараса Шевченка покладені на музику. До підніжжя пам’ятника було урочисто покладено квіти. На закінчення урочистостей священики освятили місцевий будинок «Просвіти», який недавно відремонтували.
А під вечір усі святкування перенеслись на сільський стадіон. Тут були театралізовані сценки з життя села Лисини, виступали різні аматори сцени: співали, танцювали. Одним словом Лисиничі продемонстрували що вміють не тільки гарно працювати, але й цікаво відпочивати. Тож бажаємо цьому затишному селу і подальшого процвітання та розбудови.