Трохи більше місяця як начальником Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області став Ігор Топало» . Він підполковник міліції. У пра­воохоронних органах з 1992 року. Живе у Львові За натурою - спокійний і дисциплі­нований. Відразу погодився на інтерв'ю. Під час розмови швидко відповідав на теле­фонні дзвінки.

Ви нова людина у Пустомитах, ознайомившись із станом справ в районі, роз­кажіть, будь-ласка, якими першими були ваші розпо­рядження?

Познайомившись з осо­бовим складом, мною було заявлено, що ми повинні ство­рити дієздатний, цілеспрямований колектив. Працювати в одному напрямку, тобто на захист людей, надання їм до­помоги, і щоб було це не на словах, а на ділі. І жителі Пустомитівщини це відчували, були спокійні за себе, за своє житло. Щоб так було—треба всіма засобами боротися із злочинністю, викорінювати її. Відверто, зараз у нас досить напружена криміногенна си­туація. Тож стан справ треба терміново виправляти.

З ваших слів виходить, що ви занепокоєні дещо ак­тивізацією злочинності

Обласний центр—Львів—в облозі району. Землі Пустомитівщини розкинулись прак­тично навколо міста Нам, пра­воохоронцям, дуже складно в роботі. Щоб добратись до місця злочину - потрібен час. Зловмисникам це на руку. Впливає на «активізацію» зло­чинності й економічна криза. Малозабезпечені, не знайшов­ши роботи, здебільшого йдуть на крайність -крадіжки. Ці два чинники і сприяють збільшен­ню реєстрації фактів. Хоча деякі з цих злочинів - незначні. Та фіксуємо кожен з них. Додає роботи і відкриття торгового центру «Кін-крос». Ми зроби­ли аналіз, що там щоденно чи­сельність району ситуативно збільшується майже на 20 відсотків і ще більше у суботу та неділю. Тим самим заклад викликає потенційну зацікавленісгь злочинців, особливо ки­шенькових злодіїв, крадіїв ма­шин.

-З якими найбільшими не­гараздами до вас звертаються люди?

Вони різноманітні: це і сімейні сварки, і сусідські не­ порозуміння, і крадіжки особи­стого майна, і розбійні напади. Жодного не залишаємо без ува­ги.

Ви, як керівник, з якими зіткнулися труднощами?

Вони практично однакові у всіх райвідділах: хотілося б мати в розпорядженні і сучасні автомобілі, вдосталь бензину, нові комп'ютери, деяку іншу спеціальну техніку, навіть більшу заробітну плату. З іншо­го боку - розуміємо сучасний стан, що не все легко дається. Основне - виконувати завдан­ня, які стоять перед правоохо­ронцями, за порозуміння і підтримку від місцевих органів влади.

А ви вже встигли зус­трітися з керівниками району і міста?

Так, звичайно. Розмо­ва була досить довгою. Знайшли порозуміння. Почув від них слова підтрим­ки. Сподіваюсь, що незаба­ром обговоримо з ними широкий спектр питань. Спільна праця, перекона­ний, принесе лише користь.

Ігоре Федоровичу, а який ваш трудовий цілях до сьогоднішнього місця роботи?

Народився у Криму. Там і до сьогодні прожива­ють мої батьки, яких не дуже часто навідую. На­вчався у Львові. У цьому ж місті розпочав працювати в органах міліції на різних посадах, зокрема і в карно­му розшуку. В останні рокипрацював в департаменті карного розшуку централь­ного апарату МВС України. З 23 листопада очолив пустомитівських правоохо­ронців.

Чи задоволені ви кад­ровим міліцейським по­тенціалом?

Вважаю, що колектив професійний, начальники підрозділів фахові спеціалі­сти. Може в останній час дехто трохи відчував «роз­хитаність», так це виправ­ляється. З лету не збираюсь нікого карати чи звільняти. Підтримую дисципліну і справедливість. Послідов­ник того, що маємо працювати в одній упряжці. Відверто намагаюсь спілку­ватися з підлеглими на різні теми. Це дозволяє швидше зрозуміти людину.

Над якими резонанс­ними справами зараз найбільш  задіяна міліцейська дружина?

Важкий злочин, напад був скоєний нещодавно в с. Зубра. У помешкання до одного з підприємців уві­рвались злочинці, їх ретель­но шукаємо. Є вже певні напрацювання. На особливому контролі розкриття вбивства головно­го лікаря Центральної район­ної лікарні, депутата район­ної ради Ярослава Федини. Працюємо у кількох напрям­ках. Кожен з них має під со­бою осно­ву. Впевнений, що зло­чинці бу­дуть затри­мані і сиді­тимуть у тюрмі.

Це був замовлений злочин?

Про таке ще за­рано гово­рити. Схиля­юся до дум­ки, що цей злочин був скоєний підчас розбійного нападу. Заці­кавлення було лише з корис­них мотивів.

Що скажете про по­биття невідомими викону­вача обо 'язків начальника Управління Держкомзему. Людина  лежить у лікарні.

Проводиться велика опе­ративна робота, чекаємо на висновки судмедекспертизи. На даний час порушена справа по хуліганству. Обо­в'язково зробимо все мож­ливе щодо встановлення осіб, які причетні до цього злочину. Вже зробили перші кроки. Саме від них відштов­хнемося, в яких напрямках працювати.

Доводиться читати в пресі, що прокуратура ви­являє злочини, які приховує міліція.

За роботою міліції про­куратура веде строгий на­гляд. З їх боку є часті пере­вірки. Кричущих фактів чи резонансних, якщо так висловитися, у нас не відзна­чено. І ще раз повторюю, ми реєструємо будь-які порушення і звернення громадян.

Чи є у вас безнадійні справи, які залишилися у спадок з минулих років?

Є нерозкриті злочини. Багато залишилося з дев'яностих років минулого сто­ліття. В «архів» їх не здає­мо.

 Кожен новий началь­ник приводить із собою людей. У вас таке в пла­нах є?

Такого не було в мене і в думках. На зустрічі з осо­бовим складом заявив, що міняти кадри не збираюся, але на 100 відсотків усі по­ винні віддаватися роботі. При порушенні кимось дисципліни—суворо Нака­зуватиму.

А за цей короткий час на цій роботі ви вже ко­мусь давали зауваження?

Не буду приховувати. Дехто вже отримав прочу­хана. Це стосується трудо­вої діяльності. Сподіваюсь, це було для них добрим уроком і в майбутньому не повториться. Але непри­язні на них не тримаю.

Ігоре Федоровичу, часто доводиться чути, що не вистачає дільничних інспекторів. У свою чер­гу люди скаржаться, що міліціонера місяцями не бачать у селі?

Справді, плинність кадрів серед дільничних була досить значна. Та ос­таннім часом ситуація нормалі­зується. Прийшли в органи молоді, амбіційні хлопці. Не вистачає їм лише досвіду. Та це на­бута річ. Склад­но їм на перших порах на­глядати за порядком. Більшість з них закріплені за 5-6 села­ми, а у декого ще більше. Не завжди під рукою у них є транспорт. До того ж на опорних пунктах згідно графіку проводять прийом громадян. Моя думка, хто хоче зустрітись з дільнич­ним, завжди це може зро­бити. Звичайно, коли б була можливість, ми б збільшили число дільнич­них. Може наступного року так і буде. Адже і в правоохоронних органах передбачаються реформи.

Завершується 2010 рік, як охарактеризуєте роботу колективу?

Оцінки ставити не буду. Скажу коротко: рай­онний відділ міліції—боєз­датний. Є чимало досвід­чених офіцерів, росте над­ійна зміна. Серед районів області входимо в десятку кращих. І це при тому, що на Пустомитівщині, у по­рівнянні з іншими регіонами Львівщини, проживає у два-три рази більше людей. До того ж складна і наша територія, і частіше трапля­ються злочини.

Ми розмовляємо напе­редодні Дня працівників міліції, вимажете назва­ти працівників, які заслу­говують нагород?

Звичайно, найкращі бу­дуть відзначені. Навіть дех­то буде удостоєний грамот від районної ради і держад­міністрації, міської ради, інші—від керівництва районного відділу міліції.Прізвищ називати не буду. Нехай для них це буде при­ємним сюрпризом. Нікого не залишимо без уваги. Ос­кільки наше свято співпадає із Святим Миколаєм, - хо­чемо усім зробити пода­рунки.

У Пустомитівському райвідділі міліції часто, майже щороку -два ,міняються його начальники. Яка ваша думка з цього
приводу. Чи для вас це не є якимось упередженням ?

На будь-яке місце ро­боти приходжу, щоб працю­вати. Зроблю все можливе, щоб оправдати довіру кері­вництва. Старатимусь ро­бити все, щоб імідж район­них правоохоронців зрос­тав. Міліція має бути з на­родом.

А де складніше працю­вати: у Львові чи в рай­оні?

У кожного своя спе­цифіка: по кількості скоєних  злочинів важче у місті, по території — на Пустомитівщині. Але оскільки межує­мо один з одним, маємо діяти у взаємопорозумінні, підтримувати один одного. Завдання у нас одне - захи­щати людей і боротися із злочинністю

Розмовляв Р.СКОЧИЛЯС