Щодня воджу свого сина-першокласника до школи, а потім у поліклініку - і наш із ним післяобідній маршрут видається наче мандрівка з багатьма перешкодами: небезпечний перехід через залізницю, вибоїни та дощові потоки на стежці і, нарешті, жахливий міст попід дорогою уже біля самої школи… Здається, його ніхто не ремонтував ще від часу спорудження!

Над головою загрозливо стирчала арматура – здавалось, от-от наткнешся на неї… Коли дорогою над мостом проїжджала автівка, кавалки бетону відривалися, а згори невезучого перехожого обливало брудною водою з калюж. Що вже говорити про нецензурні надписи на стінах – добре, що мій маленький син ще не вміє доладу читати!

Тож була приємно здивована, коли одного жовтневого ранку побачила біля мосту якихось майстрів. Хлопці обрізали арматуру, обклеювали металевою сіткою склепіння, одразу видно – ремонт робили якісний, на совість. Усі вони виявились активістами місцевого осередку партії «Сильна Україна».

- Ми дали цьому проекту умовну назву «Дорога до школи», - пояснила Оксана Леонтіївна Читайло, учителька нашої школи (Пустомитівської ЗОШ №2 – ред.). Як виявилось, це вона підняла наболіле питання з мостом перед однопартійцями.  Іван Залізний, директор ПП «Оліяр», з розумінням поставився до проблеми та допоміг придбати необхідні матеріали, а ті «сильноукраїнці», що мають досвід будівельних робіт, взялися до праці. Так спільними зусиллями відновили безпечний прохід під мостом.

Справді, прохід під мостом тепер охайний, світлий – приємно пройтися.

Тож від себе особисто та, переконана, від імені всіх перехожих – хочу подякувати активістам «Сильної України» за хорошу роботу та небайдужість!

Марія Кортинюк, м.Пустомити