Структурними підрозділами районної державної адміністрації ведеться постійна робота по збереженню та розвитку української мови. Все діловодство, переписка та інформування населення ведуться суто українською
мовою.
У третьому кварталі поточного року, до бібліотек централізованої
бібліотечної системи району надійшло 3
232 примірники літератури, в основному україномовної (російськомовна літератури,
а це література для студентської аудиторії та науково - популярна, яка не
видана українською мовою, складає менше 10%), на суму 45 013 грн.. Ще 145
примірників книг, на загальну суму 4542 грн., поповнили бібліотечні фонди за
рахунок надходжень з обласних бібліотек.
Упродовж липня, в
бібліотеках централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Пустомитівщини
проводився цикл заходів «Літо з книгою», серед яких: День голосного читання «Корабель дитинства»;
зустріч кмітливих та розумних на гостинах у Гані Грак
( за книгою відомого земляка Любка Дереша «Дивні дні Гані Грак».); День казки «Мій улюблений
казковий герой»; презентація прочитаних книг «Прочитай, не пожалкуєш!»; бібліокросворд «Тайни книгозбірні».
11
серпня в районній дитячій бібліотеці
організовано День поезії «Світ, що поруч з тобою».
У вересні в
бібліотеках ЦБС проходив місячник
бібліотек. В рамках заходу, серед іншого, проведено: акцію «Подаруй бібліотеці
книгу» ( результати акції
ще підводяться); літературну вітальню «Книги - дивовижний сад, де кожен шукає плоди на
свій смак»; екскурсії школярів до бібліотек «Приходь до бібліотеки»; рекламний
огляд «Подорож книжковими морями»; День інформації « Нові книги – нові друзі»;
бліц – турнір «Про все цікаве на планеті, читай в журналі та газеті»;
інформаційна година «Книга завжди поруч з нами».
14 вересня в
бібліотеках району проведено пізнавальну годину "Видатні постаті
Пустомитівщини". Захід було присвячено цьогорічним ювілярам, зокрема,
письменнику з Мурованого Зеновію Легкому, з нагоди його
70-річчя, а також, вихідцям з Пустомитівщини, які уже відійшли у вічність:
поетесі Марії Хоросницькій з с.Хоросна
(85 - річчю від дня народження); підполковнику армії УНР , автору слів відомої
пісні "Коли ми вмирали... нам дзвони не грали" Михайлу Кураху з с.Сердиця ( 115 -
річчя); художнику легіону Українських січових стрільців та художнику -
оформлювачу друкованих видань Центральної управи Українських січових стрільців
Осипу Куриласу з смт.Щирець (140-річчя); відомому
оперному співаку Зиновію Бабію з с.Підсадки (
75-річчю).
16
вересня у відділу культури і туризму
райдержадміністрації проведено нараду працівників культури району. Крім
низки робочих питань, на нараді було
презентовано книжку поезії та гумору Василя Федька з с.Оброшино,
яку нещодавно видано у Львівському видавництві "Сполом".
На презентацію завітав і сам автор, збірка якого відтепер поповнила фонди
бібліотек району.
Серед
іншого, пунктом 17 рекомендацій цьогорічної серпневої конференції педагогічних
працівників Пустомитівщини записано: «Утверджувати державний статус української
мови, підвищувати рівень знань учнів з рідної мови, їх мовленнєву культуру».
1 вересня темами перших уроків у
загальноосвітніх школах, які були присвячені цінностям та надбанням
українського народу, стали відомі вислови: «Кожному мила своя сторона»
(Г.Сковорода, 1-4 класи); «Я більшого
щастя на світі не хочу, щоб лиш Україна міцніла й жила» (В. Вихрущ),
«Найбільше і найдорожче добро кожного народу – його мова» (П.Мирний) – 5-8
класи; «Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема» (В.Сосюра, 9-11 класи).
19
вересня свій 100 –літній ювілей відзначив духовий оркестр Народного дому с.Лисиничі. З нагоди ювілею, на сільському стадіоні
відбулося велике святкове дійство. В ході свята, відбулася презентація книжки
Заслуженого працівника культури Богдана Вендиша «Століття Лисиничівського
духового оркестру». Автор книжки понад
50 років є незмінним керівником цього оркестру. Лисиничівський
духовий оркестр грав на відкритті першого в Галичині пам’ятника Кобзареві,
спорудженого у 1911 році, в пам'ять 50 –річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка.
Цікавим є і той факт, що оркестр супроводжує Літургію.
Колективи художньої самодіяльності району брали
участь у багатьох обласних і всеукраїнських конкурсах та фестивалях,
різноманітних святах, серед яких: театральні дійства та вистави до свята Івана
Купала, Всеукраїнський фестиваль лемківської культури ( м.Монастирськ Тернопільської обл.), обласне літературно - мистецьке свято,
приурочене до 154-ї річниці від дня народження І.Франка ( с.Нагуєвичі
Дрогобицького р-ну), ІІІ регіональний фестиваль театральних колективів
«Театральне Опілля» (м.Перемишляни), обласнийогляд – конкурс театральних колективів « Театральне
Надбужжя» (м.Камянка –
Бузька), фестиваль автентичного мистецтва «Веретено» (Львівський музей народної
архітектури та побуту), мистецько – фольклорне свято «Карпатія
-2010» ( с.Лаврів, Старосамбірськеого
р –ну).
Українське слово і пісня звучали в ході
відзначення 19 –ї річниці незалежності України, музичного фестивалю «Захід -
під гаслом - своя культура» (21-23 серпня, с.Звенигород)
, 600- річчя с.Чижиків, Дня села Семенівна та Дня
міста Щирця,
До 134 –річчя від дня народження
історика та письменника Сергія Єфремова, в одному із номерів районного часопису
«Голос народу» опубліковано статтю О.Твердя « Єдиний
скарб – то рідна мова…». У ній, розповідається
про життєвий шлях С.Єфремова, акцентується увага читачів на його
ставленні до мови. О. Твердь наводить висловлювання самого історика про втрати
українського народу, в якому зазначається: «І тільки один лишився йому, чудному
цьому народові, скарб од далеких прадідів. Цей скарб єдиний – то рідна мова й
рідне письменство, тією мовою писане: обоє
- як вираз його духовної істоти, як символ його опрічності,
як пам’ятка од минулого й надія на
прийдущі, треба сподіватись - недалекі
вже часи».
В часописі також опубліковано інформаційну статтю П. Мутенка «Співець Галичини. Один із Руської Трійці»,
присвячену пам’яті Івана Вагилевича –
українського поета, філолога, фольклориста, етнографа, громадського діяча. Як
зазначає автор, І.Вагилевич був одним із
зачинателів нової української літератури в Галичині, а його основна мовознавча
праця «Граматика малоруської мови в Галичині (1844 р., опублікована у 1845 р.
польською мовою) відіграла помітну роль у лінгво –
дидактиці краю.
|